Автомобіль, який урятував захисників України: звіт місії «Покрова»

1 жовтня Україна відзначає Покрову — свято Покрови Пресвятої Богородиці та День захисників і захисниць України. Цього дня ми завершили й місію, названу на її честь: вона почалася 24 серпня, у День Незалежності України. Найкращий звіт про неї написали не ми — його надіслали бійці роти безпілотних авіаційних комплексів 110-ї окремої механізованої бригади.

На відео вони стоять біля червоного пікапа — Тетяна у волонтерському чаті називає його «нашим червоним англійцем». Задній борт посічений уламками: під час виконання завдання бійці потрапили під обстріл.

«Сьогодні цей автомобіль — це не просто техніка, це справжній янгол-охоронець на колесах. Машина взяла весь удар на себе, а найголовніше — усі наші воїни живі».

«Ви в іншій країні, а вам не байдужа доля нашої України та доля наших родин», — каже боєць і дякує фонду «Visi išvien» із Каунаса. Ця подяка — кожному, хто долучився до цього автомобіля. Таких машин за час місії в Україні залишилося сімнадцять. Але «Покрова» — це не лише автомобілі, тож далі все по черзі.

Місія «Покрова» в цифрах

• 14 168 кг гуманітарної допомоги — стільки важило те, що ми завантажили й відправили від Каунаської базиліки Воскресіння Христового.
• 43 завантаження — стільки разів ми вантажили допомогу в автомобілі: і у свої, і в ті, якими її повезли в Україну інші фонди.
• 17 автомобілів залишилися в Україні — ми перегнали їх самі й передали захисникам України.
• 2 фури із сітками та іншою допомогою — до тих 14 тонн вони не входять. Загалом із липня до вересня ми відправили 58,3 тонни морських сіток.

Ми їздили майже кожних вихідних. Про один із тих рейсів — сім автомобілів, що вирушили 8 вересня, — ми вже писали.

Лікарням і людям

Велика частина вантажу — для тих, хто лікує, доглядає і просто живе поруч із війною.

• Медичні ліжка та матраци з Каунаської лікарні Литовського університету наук про здоров’я (LSMU) — лікарням України. Тією ж вантажівкою поїхали постільна білизна і 40 офісних крісел, які подарувала одна вільнюська компанія.
• Коробки з написом «ШПИТАЛЬ» — постільна білизна та лікувальні чаї.
• Понад 60 комплектів «матрац, ковдра, подушка». Частину принесли люди, решту волонтери пошили просто в базиліці — із залишків тканини й поролону.
• Побутова техніка — холодильники й пральні машини, а також комп’ютери, монітори, посуд.
• Парафін для окопних свічок — 250 кг одним рейсом і близько 400 кг іншим. Це очищені церковні свічки-недогарки, які ми збираємо по всій Литві; українські волонтери ллють із них свічки на зиму.
• Їжа — сухарі, сушені яблука, литовське яблучне пюре.

Волонтерському центру в Пирятині, де працює Світлана Німець, ми привезли холодильник і тканину — волонтерки центру вже шиють із неї. Після нашого приїзду Світлана написала: «За кожною коробкою, за кожним кілометром дороги та кожним рулоном тканини стоять конкретні люди. Литовський народ із перших днів був поруч».

Ось так пирятинські волонтери розвантажували наші автомобілі:

На фото: коробка лікувальних чаїв для шпиталю в руках бійця 129-ї окремої важкої механізованої бригади; постільна білизна, подушки й комп’ютер, які приймають бійці 253-го окремого штурмового полку «Арей»; українська волонтерка із захисниками; футболки, пошиті в Пирятині з нашої тканини.

58 тонн морських сіток

Окрема частина роботи — морські сітки. За липень, серпень і вересень разом з українським фондом «Легіт» ми відправили 58,3 тонни. Один вантаж, 21 тонна, поїхав на укріплення вздовж кордону на Сумщині, інший, 20,5 тонни, — для прикриття об’єктів енергетики та укріплень; ще один у Києві перевантажили краном для доставки в Харків. «Сітки — шикарні. Саме ці підуть на укріплення по лінії кордону на Сумщині», — написали ті, хто їх прийняв. «Легіт» подякував за сітки у власному відео, а про попередні вантажі ми писали тут.

Сітками накривають і дороги, і електропідстанції — тож вони бережуть не лише захисників, а й світло та тепло в домівках людей. А в базиліці наші волонтери й далі плетуть маскувальні сітки: компанія UAB «Netmark» із Таураге подарувала для цього 600 кг основи.

Сімнадцять автомобілів залишилися в Україні

Автомобілі ми купуємо дешево або отримуємо в подарунок, зчіплюємо буксирувальними трикутниками й переганяємо самі. Сімнадцять із них за цю місію залишилися захисникам України: ними евакуюють поранених, возять їжу, воду й людей. Серед них — VW Transporter, на який чекали бійці 52-ї окремої механізованої артилерійської бригади: мікроавтобус уже в Україні, але збір на нього ще триває.

Допомогу під час місії прийняли 129-та окрема важка механізована бригада, 253-й окремий штурмовий полк «Арей», 33-й штурмовий полк, 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр», 110-та окрема механізована бригада та підрозділ ППО бригади патрульної поліції «Хижак». «Бійці 33-го штурмового полку охоче беруть матрацики, ковдри. Ненаситний полк — вони реально тримають найважчу ділянку фронту біля Краматорська», — писала Тетяна.

Бійці 93-ї бригади надіслали коротку подяку «друзям литовцям за підтримку та молитви»:

Із конвоями їхали й уживані шини. За них дякує власник одного пікапа: обіцяє «перевзути цього маленького бойового коня», бо стара гума до зими вже не годиться, і бажає нам Божого благословення.

На фото: бійці 33-го штурмового полку заносять допомогу; матрац і подушки для 129-ї бригади; бійці підрозділу «Хижак» біля мікроавтобуса з допомогою та коробками свічок; кріпильні деталі для майстерні в руках бійців стрілецького батальйону 93-ї бригади.

Дорога стає небезпечнішою

Поїздки в Україну стають дедалі небезпечнішими: ціллю вже стає й українсько-польське прикордоння. Бувають і простіші клопоти — машина ламається на узбіччі, і водії лагодять її самі. Цього разу вони доїхали й до Кривого Рогу.

Який вигляд має ранок там, куди ми веземо, показує запис нашого знайомого воїна Артема: над головами знову летять КАБи. Його дружині, яка теж служить, на початку року ми привезли Opel Antara.

І чотирилапим

Коли люди приносять корм, ми веземо і його. У Чорнобаївці на Херсонщині наш корм дістався цим собакам. А цей запис ми отримали вночі: собака, яка годує цуценят, прийшла поїсти. «Щира подяка за корм», — каже українець, який її знімав.

Хто все це зробив

Усе починається в базиліці Воскресіння Христового. Увечері перед рейсом волонтери сортують допомогу й завантажують машини, керівниця фонду Тетяна Наркевічене заповнює вантажні декларації, а молодь Ліги молодих консерваторів (JKL) чистить церковні свічки-таблетки — відокремлює парафін від алюмінію, бо потрібні обидва.

Дякуємо фондам «Mušk maskvėną sotus», VšĮ «Memorabilis» і фонду підтримки ЗСУ «Kietoji linija» — вони забирають зібрану нами допомогу й відповідально доставляють її на місце в Україні. Дякуємо Олександрові Дуці та українському благодійному фонду «Тут і зараз» — вони приймають нашу допомогу в Україні й передають її лікарням, людям і підрозділам. Дякуємо «Легіт» за дорогу сіток, UAB «Netmark» — за основу для сіток, Каунаській лікарні LSMU — за ліжка. Дякуємо водіям, які не бояться або, боячись, усе одно їдуть. І кожному, хто приніс, купив чи переказав: ці цифри — ваші.

У суботу — нова місія

Зупинятися ніколи. Уже цієї суботи, 3 жовтня, вирушає новий конвой — сім екіпажів:

• фондовий Crafter із причепом-дачею;
• Opel Movano та Opel Frontera;
• VW Passat і Seat Toledo;
• VW Sharan і Renault Kangoo;
• Opel Combo та Mazda Demio;
• Volvo V70 та Opel Astra;
• VW Transporter із причепом шин — він їде до Києва.

Тринадцять автомобілів, причіп-дача і причіп. Лише на пальне для такого рейсу потрібно близько 1 000 €.

Як долучитися

• Переказати підтримку з призначенням «пальне»: Labdaros ir paramos fondas „Visi išvien“, LT05 7044 0901 1228 8322 — або карткою на сторінці підтримки.
• Стати постійним благодійником. Щомісячна підтримка дає змогу планувати наступний рейс наперед, а не чекати, поки збереться на пальне.
• Прийти волонтерити. Почався сезон окопних свічок, тож потрібні руки — готувати заготовки для свічок, плести сітки й сортувати допомогу. Базиліка Воскресіння Христового, Žemaičių g. 31A, Kaunas, з понеділка по п’ятницю та в суботу (I–V 17:00–20:00, VI 10:00–20:00). Новачків навчаємо на місці — більше про волонтерство.

«Вони просять, а ми — ті руки, які можуть і які дають», — каже Тетяна. Зі святом Покрови, Україно. Visi išvien — усі разом! 🇱🇹🇺🇦